Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Экономические arrow Мировая экономика arrow
Сучасний стан зовнішньоторговельної політики України

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Поняття зовнішньоторговельної політики та її види

Зовнішньоторговельна політика будь-якої держави являє собою найважливішу складову частину загальноекономічного курсу уряду, а в більш вузькому плані - одну зі сфер бюджетно-податкової діяльності, пов'язану з регулюванням обсягів, товарної структури та географічної спрямованості експортно-імпортних товаропотоків.

В умовах науково-технічної революції для економічного розвитку будь-якої країни все більшого значення набуває її участь у міжнародному поділі праці.

Наочним прикладом цього є процеси, що відбуваються на Заході, де промислово розвинені країни свідомо не звертають увагу на економічні, а часто і політичні кордони, створюють управлінські надбудови, основним завданням яких стає, в тому числі, формування сприятливих умов для досягнення свободи руху товарів, капіталів, технологій, послуг, робочої сили і т. п., з метою вирівнювання рівнів економічного розвитку окремих країн на основі спеціалізації і науково-технічної кооперації.

Вирішення цих завдань тісно пов'язане з проблемами формування цивілізованої зовнішньоекономічної та зовнішньоторговельної політики.

Економічні вчені по різному трактують поняття "зовнішньоторговельної політики".

Тому доцільно розглянути різні думки.

Наприклад, Дорнбуш Р., Фішер вважають, що зовнішньоторговельна політика держави - це, перш за все, комплекс заходів, який дозволяє здійснювати торгівлю з різними регіонами і країнами на різних ринках товарів і послуг.

Агапова Т. А., Серьогіна С. Ф. вважають, що зовнішньоторговельна політика держави - це цілеспрямовані дії держави та її органів з визначення режиму регулювання зовнішньоекономічної діяльності та оптимізації участі країни в міжнародному поділі праці.

Панчишин С. А. відокремлює зовнішньоторговельну політику держави як діяльність державних органів щодо створення оптимального співвідношення експорту та імпорту країни, забезпечує сталий економічний розвиток національної економіки та реалізації країною максимальної вигоди.

Отже, визначимо необхідність зовнішньоторговельної політики.

Події, що відбуваються зараз у світі, свідчать про нові підходи до економічних відносин між країнами, тому все більшого значення набувають питання організації зовнішньоекономічної політики, її регулювання, укладання контрактів, технології доставки товарів і розрахунків за них, техніки оформлення зовнішньоторговельних операцій та угод.

Міжнародні комерційні операції, хоча і підкоряються нормам українського права, але відрізняються своїми правилами, нормами і звичаями від угод всередині країни, в тому числі і тим, що вони регулюються міжнародними нормативними актами.

Тому прилучення до міжнародного співтовариства рішуче змінює уявлення про сучасний світ, змушує ставити і осмислювати нові проблеми і в кінцевому підсумку вимагає нового світогляду, поведінки, кваліфікації і знань.

Наступним кроком визначимо основні цілі, які направлені на досягнення позитивного результату в зовнішньоторговельної діяльності держави:

зміна ступеню і способу включення даної країни в міжнародний поділ праці;

зміна обсягу експорту та імпорту;

зміна структури зовнішньої торгівлі;

забезпечення країни необхідними ресурсами (сировиною, енергією і т.д.);

зміна співвідношення експортних та імпортних цін.

Деякі цілі мають довготривалий характер, наприклад зміна ступеню і способу включення даної країни в міжнародний поділ праці. Інші ж цілі можуть бути досягнуті в більш короткостроковий час, наприклад зміна обсягу експорту або імпорту.

Як визначене вище, зовнішньоторговельною політикою держави є комплекс заходів, що регулює розвиток експортоорієнтованого і імпортозамінного промислового виробництва, які активізують експорт і стримуючих імпорт.

У залежності від того чи входить держава в які-небудь інтеграційні економічні утворення її зовнішньоторговельна політика може бути:

автономною (самостійної, односторонньої);

конвенційною (виробленої спільно з низкою держав);

ввтономно-конвенційною.

У зоні вільної торгівлі держави зазвичай розробляють конвенційну зовнішньоторговельну політику, але по відношенню до третіх країн вона може бути й інший.

 
Оригинал текста доступен для загрузки на странице содержания
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   След >
 

СКАЧАТЬ ОРИГИНАЛ
Сучасний стан зовнішньоторговельної політики України
ВСТУПРОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ1.1 Поняття зовнішньоторговельної політики та її види1.2 Методи та інструменти здійснення зовнішньоторговельної політики держави1.3 Вплив національної регуляторної політики на зовнішньоторговельну політику країниРОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ЗАСАДИ СУЧАСНОЇ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРЇНИ2.1 Напрямки зовнішньоторговельної політики України у регіональному розділі2.2 Особливості державного регулювання окремих секторів вітчизняної економіки2.3 Оцінка впливу регуляторної політики на динаміку зовнішньої торгівлі УкраїниРОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ3.1 Проблеми захисту зовнішньоторговельної політики в умовах членства в СОТ3.2 Перспективні напрямки формування вітчизняної зовнішньоторговельної політикиВИСНОВКИСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ